Як підприємство тісно інтегроване з країною-агресором є постачальником засобів зв’язку української армії або на кого працює одеська мерія

В попередньому розслідуванні “Електронний квиток – посередники, гра в наперстки або нова схема від Одеської мерії?” щодо впровадження в Одесі безготівкових розрахунків за проїзд в міському транспорті, в моєму полі зору з’явилась компанія ТОВ «Телекарт-Прилад».
Після публікації мого розслідування Одеська міська рада прийняла рішення № 2447-VII від 04.10.2017, яким затвердила Положення про умови проведення конкурсу з відбору інвестора для впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті загального користування м. Одеси.

В даному документі лишились недоліки, так і ж як у оприлюдненому проекті, а саме встановлення дискримінаційних за свою суттю вимог до інвестора, як приклад, п.2.3 з розділу “2. Вимоги до інвестора”: “Наявність територіального сервісного центру в м. Одесі, здатного забезпечити гарантійний та післягарантійний ремонт валідаторів та іншої апаратної частини для автоматизованої системи обліку оплати проїзду в найкоротші терміни”. Для мене лишилось не зрозумілим, чому іноземний інвестор ще до початку конкурсу вже повинен мати територіальний сервісний центр в Одесі, при цьому територіальний сервісний центр повинен бути саме в м.Одесі, а не в Крижанівці, Таїровському, Радужному чи деінде поблизу Одеси.
Не менш суперечливим лишається п.2.5: “Наявність власного конструкторського бюро з досвідом розробки та впровадження проектів на транспорті не менше 5 років”. Навіщо власне конструкторське бюро?

Але подібні дискримінаційні вимоги до учасників конкурсу стають зрозумілими, коли подивитись на тих, хто опікується цим проектом. Основним лобістом виступає віце-мер Павло Вугельман, якого називають симпатиком проекту впровадження електронного квитка групи “Герц”. Одна з компаній з цієї групи ТОВ “Укрсітікард” виступає розповсюджувачем картки Odessacard (карта туриста Одеси). При цьому, п.1.4 вимог до системи та обладнання передбачено обов’язковість роботи системи саме з карткою Odessacard, що є ще однією з дискримінаційних умов конкурсу.

Крім дискримінаційних за суттю вимог до учасників конкурсу та обладнання, що були затверджені рішенням № 2447-VII від 04.10.2017, Одеська міська рада планує встановити певні обмеження до методів оплати за проїзд через проект Правил користування міським  
пасажирським автомобільним та електричним транспортом в м. Одесі , які на даний момент проходять громадські слухання. Зокрема, проектом передбачено, що проїзним документом лише “паперовий (з QR-кодом) або електронний (з вбудованим NFC-чипом), попередньо сплачений носій інформації, що після його реєстрації надає право проїзду на міських маршрутах загального користування  м. Одеси”.
Тобто будь-яких оплат з телефонів, смартфонів, банківських карт (того ж Приват) ви не побачите. 
Одесити для проїзду будуть вимушені придбавати пластикові картки стандарту Mifare Ultralight C або його аналог (як вказують вищезгадані умови конкурсу). 
Не зрозумілим є те, навіщо вимагати від інвестора застосування карток за технологією 2008 року (саме тоді Mifare розробило технологію Ultralight C), якщо  Mifare виробляє і більш сучасні безконтактні картки, які краще захищені від зламу? 
І чому саме картки  Mifare? Зважте, що за умовами конкурсу інвестор буде ще 10 років експлуатувати картки, вироблені за технологією 2008 року (незважаючи що вже тепер є більш просунуті технології, які стануть ще більш розвинутими за найближчі 10 років).

Якщо з ТОВ “Герц” все зрозуміло, то ТОВ “Телекарт” більш цікава компанія. Її єдиним засновником виступає відомий одеський суб’єкт господарювання ТОВ “Телекарт-Прилад”, яке згідно з даними власного сайту є виробником пластикових карт на основі модуля MIFARE ® Std MF1MOA2S50 (який до речі також використовувався при першій спробі впровадити безготівкові розрахунки за транспорт в Одесі в 2005 році – невже під аналогом Mifare Ultralight C розуміють модулі такого давнього виробництва?).

Директором конструкторського бюро «Радіозвязок» ТОВ «Телекарт-Прилад», щонайменше – протягом 2009-2014 років, був Долгушев Сергій Васильович (29.06.1957 р.н., був зареєстрований за адресою: м. Севастополь, вул. Хрусталева, 89, кв.7), який також був випускником Севастопольського державного університету.

До цього усього треба додати, що ТОВ «Телекарт-Прилад» брав участь в російських виставках озброєнь та військової техніки, наприклад, в 2008 році.

Ось це їх рекламні ролики за 2011 рік, де демонструється радіообладнання, що прийнято на озброєння українською армією (на англійській та російських мовах)

Нагадую, що в цей період з Росією вже йде війна, а ВАТ «Муромський радіозавод» є виробником засобів зв’язку для міністерства оборони країни-окупанта.

Невже Міністерство оборони України вже не вбачає ризиків перехоплення інформації російськими терористами при використанні обладнання «Телекарт-Приладу»? Адже севастопольське КБ було розробником значної кількості продукції підприємства.
Отже маємо, що Одесі та одеситам особи, що засіли в одеські мерії, нав’язують до обов’язкового використання для оплати за проїзд картки, вироблені за технологією 2008 року, при цьому вироблені компанією, тісно інтегрованою з російською економікою. І такими картками нас змушують користуватись найближчі 10 років, навіть за умови революційних змін в технологіях – адже Одеська міська рада прописала саме такі умови.