Урбаністи і не тільки вважають міський електричний транспорт найбільш екологічним та доступним для населення. Але якщо Ви гадаєте, що в Одесі Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» існує лише для того, щоб забезпечувати перевезення пасажирів громадським транспортом, то Ви помиляєтесь. Як з’ясовано в цьому розслідуванні, одеські можновладці, нібито турбуючись за безкоштовний проїзд одеських пільговиків, перераховують бюджетні мільйони, які потім розчиняються в КП. Ця схема освоєння бюджету існує досить давно і жодного чиновника чи депутата не засмучує той факт, що використання бюджетних коштів здійснюється без реальних даних відносно пасажирообігу.
За даними інформаційної системи «Бюджет для громадян», на кінець серпня 2019 року з Бюджету міста Одеси за статтею «Утримання та розвиток наземного електротранспорту» було витрачено 285 400 452,31 грн. А в 2018 році на цю статтю з міського бюджету перерахували 313 914 346,50 грн.
Щоб зрозуміти, на що витрачаються ці сотні мільйонів гривень, спрямованих на «утримання та розвиток наземного електротранспорту», необхідно вивчити відповідні бюджетні програми.
Отже. На Офіційному сайті міста Одеси оприлюднено паспорти бюджетних програм Департаменту транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху і звіти про їх виконання за минулі роки. Наприклад, в звіті про виконання в 2018 році паспорту бюджетної програми «Забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів електротранспортом» деталізовано напрями використання перерахованих 313 мільйонів:
Паспорт такої ж бюджетної програми на 2019 рік містить відомості щодо плану фінансування у сумі 340 000 000 грн. та вказує, що ці кошти витрачаються в рамках «Міської цільової програми розвитку електротранспорту м. Одеси на 2019-2021 роки». Деталізації напрямів використання 340 мільйонів не має ні в паспорті, ні в самій міській цільовій програмі.
Єдиним обґрунтуванням витрачання сотень мільйонів щодо наземного електротранспорту є показники бюджетної програми:
в 2018 році 171 927,4 тис.од. (факт),
в 2019 році 178 144,8 тис.од. (план)
в 2018 році 1,66 грн. (факт),
в 2019 році 1,68 грн. (план)
Висновок: бюджетні відомості демонструють багатомільйонне фінансування міського електротранспорту в Одесі чи то на його утримання, чи то на створення належних умов для надання високоякісних послуг з перевезення пасажирів електротранспортом. За ці кошти закупівля електротранспорту не відбувається. На що ці кошти витрачаються – жоден нормативний акт Одеської міської ради чи бюджетна програма не показує. Утаємничені багатомільйонні витрати… Утаємничені – оскільки Департамент транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради як головний розпорядник коштів жодних трансакцій до КП «Одесміськелектротранс» на Єдиному веб-порталі публічних коштів не оприлюднив, не зважаючи на адміністративну відповідальність за це, встановлену ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статистичними відомостями кількість перевезених пасажирів за 2018 рік в міському електричному транспорті становить 171 927,3 тисяч, в т.ч. за видами транспорту:
Більш цікавим в статистичній звітності є різке зростання кількості перевезених пасажирів міським електричним транспортом, починаючи з 2014 року.
Зростання настільки стрімке, що кількість перевезених пасажирів міським електротранспортом почала чи не вдвічі перевищувати кількість перевезених пасажирів автомобільним транспортом (автобуси, маршрутки, таксі).
Невже мережа трамвайних маршрутів охопила усе місто, кількість вагонів зросла вдвічі і усі одесити та гості міста почали пересаджуватись на трамваї? Ні, кількість маршрутів лишилась незмінною – 24 трамвайних маршрути та 12 тролейбусних маршрутів. Незмінною лишилась протяжність і трамвайних колій – 197,5 км, і контактної мережі – 203,2 км.
Більш того, в цей «дивний» період окремі трамвайні маршрути переставали функціонувати, були обмежені чи тимчасово змінились через капітальний ремонт трамвайних шляхів (що негативно вплинуло на пасажиропотік). Зокрема, будівництво в Аркадії та знесення там трамвайного кільця призвело до тимчасового суттєвого скорочення трамвайного маршруту №5 та обмеження руху на ньому 2 вагонами. Ремонт на Тираспольській площі в 2016-2017 роках призвів до призупинення функціонування 15-го трамвайного маршруту, змінились маршрути і кінцеві зупинки маршрутів № 10, 21. Ремонт протягом 2016-2018 років на вул. Преображенській скоротив маршрути №3, 12.
В 2018 році при проведенні капітального ремонту перехрестя на 5-ї станції Фонтанської дороги, на 2 місяці був зупинений рух 2-х трамвайних маршрутів №18, 19 і їх підмінив аналогічний автобусний маршрут. Між тим, як свідчить статистика, саме в 2018 році відбулось найбільше різке зростання кількості перевезених електротранспортом пасажирів.
Порівняння відомостей, викладених в 3-х міських цільових програмах розвитку електротранспорту м. Одеси, свідчить, кількість тролейбусів більш-менш стабільна, а трамваї скорочувались: з 263 од. у 2011 році до 228 од. у 2015 році і 207 од. трамваїв станом на 01.01.2019.
Зменшення кількості трамваїв та скорочення їх маршрутної мережі не надає підстав для стрімкого зростання кількості перевезених пасажирів. Більш того, виникають питання відносно обґрунтованості офіційної статистики зі 100 мільйонами перевезених пасажирів. Адже ці відомості ґрунтуються на даних з державного статистичного спостереження за формою № 2-етр (місячна) «Звіт про роботу міського електротранспорту», яку заповнює сам перевізник КП «ОМЕТ».
Висновок: з 2014 року статистичні відомості в Одесі показують зростання кількості перевезених пасажирів трамваями. Але фактично кількість вагонів поступово зменшується, а маршрутна мережа – не змінюється. Це дає підстави сумніватися в достовірності статистичних даних.
Наполеону ІІІ приписують авторство фрази «неважливо як проголосують, важливо як порахують».
Так і тут: неважливо скільки насправді КП «ОМЕТ» перевіз пасажирів, важливо, як він це підрахував.
Існуюча методологія статистичного спостереження визначає, що загальна кількість перевезених пасажирів включає кількість платних пасажирів та пільговиків. В свою чергу, кількість перевезених пільговиків ґрунтується на відомостях, які «визначаються прямим обліком перевезених пільгових пасажирів, або розрахункові дані». (Лист Держкомстату з роз’ясненнями від 18.07.2016 № 17.4-12/12)
Як рахуються платні пасажири в Одесі, знають усі, хто користувався тут міським електричним транспортом: розрахунок за проїзд здійснюється не на початку поїздки, а в кінці. Розрахунок за проїзд проводить здебільше сам водій трамваю/ тролейбусу, кондуктори існують лише на окремих маршрутах, а про контролерів вже давно нічого не чути (подейкують, контролери є, але перевіряють не оплату проїзду пасажирів, а касу у водіїв чи кондукторів). А квитки за проїзд? Їх майже ніхто не бере.
Ось такий пост одного з колишніх керівників муніципальних управлінь показав 3 роки назад ситуацію з обліком пасажирів. На даний момент ситуація не змінилась.
Маємо те, що маємо: кількість платних пасажирів визначається за виручкою, яку донесли водії трамваїв/тролейбусів до каси. Контроль дійсної кількості перевезених пасажирів відсутній – чи дійсно вона збільшилась – оцінити на даний момент неможливо, адже будь-якого обліку проданих разових квитків не має.
Але виходячи з цих даних і визначається кількість перевезених пільговиків, для чого одеський коефіцієнт відношення кількості пільговиків до кількості платних пасажирів помножується на розраховану за виручкою кількість платних пасажирів.
Структуру кількості перевезених пасажирів протягом 2016-2018 років продемонстровано в «Міській цільовій програмі розвитку електротранспорту м. Одеси на 2019-2021 роки», затвердженій рішенням Одеської міської ради № 4362-VII від 20.03.2019.
Зверніть увагу на цю структуру – в ній пільговики складають 77% від загальної кількості перевезених пасажирів і це найбільше співвідношення по Україні і це стає підставою для багатомільйонних бюджетних вливань до КП «ОМЕТ».
Наприкінці вересня 2016 року після прийняття міськвиконкомом рішення про підвищення тарифу на проїзд в електротранспорті до 3-х гривень, депутат міськради Олексій Єремиця заявив, що в Одесі чи не вдвічі більше ніж в інших містах України перевозиться пільговиків:
У відповідь директор КП «ОМЕТ» Дмитро Жеман заявив про формальний характер ведення статистики з перевезення пільгових пасажирів, оскільки держава перестала фінансувати компенсацію перевізникам за їх проїзд.
Тоді ж експерт в транспортній сфері Сергій Черноіваненко надав роз’яснення, звідки взялись ці, явно завищені співвідношення кількості пільговиків до кількості платних пасажирів: ці співвідношення зростали для того, щоб мати формальне обґрунтування для покриття витрат КП «ОМЕТ», оскільки розрахунки за встановленим тарифом за проїзд не компенсували усіх витрат підприємства.
В пості Черноіваненка цікавим є не той факт, що КП «ОМЕТ» поклали на жертовник місцевого політичного популізму, а наведена динаміка зростання коефіцієнтів співвідношення кількості пільговиків до кількості платних пасажирів: з 1:1 у 2010 році до 3,34:1 в 2015 році.
Між тим, незважаючи на явне завищення співвідношення кількості пільговиків до кількості платних пасажирів, це співвідношення у вигляді коефіцієнта 3,34 було затверджено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 399 від 26.11.2015 і з тих пір використовується для визначення розрахункової кількості перевезених пільговиків та загальної кількості перевезених пасажирів, а також в якості показників бюджетних програм, на підставі яких КП «ОМЕТ» отримує багатомільйонне бюджетне фінансування.
Висновок: коли кількість вагонів зменшується, а в статичних показниках КП «ОМЕТ» зростає пасажиропотік, є підстави стверджувати, що кількість перевезених пасажирів штучно завищується разом із кількістю перевезених пільговиків.
Відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», про будь-які фінансові дотації, які органи місцевого самоврядування надають своїм комунальним підприємствам на суму понад 200 тисяч євро, необхідно повідомляти Антимонопольний комітет України як про нову державну допомогу. Усі рішення АМКУ за результатами розгляду Повідомлення про нову державну допомогу оприлюднюються в реєстрі порталу «Державна допомога»
Відносно Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» в реєстрі на даний момент оприлюднено 2 рішення АМКУ:
В обох рішеннях деталізується, на що йдуть субсидії та поточні трансферти для КП «ОМЕТ» – на забезпечення основної діяльності: виплата заробітної плати, сплата податків і зборів на заробітну плату, земельного податку та оплату спожитої електроенергії. Ось, наприклад, що зазначено в рішенні № 676-р відносно форм підтримки:
На 2019 рік для забезпечення основної діяльності підприємства субсидії та поточні трансферти заплановані на рівні понад 470 млн.грн.
Антимонопольний комітет в обох випадках обґрунтовує можливість фінансування комунального підприємства бюджетним коштом, оскільки воно повинно перевозити пасажирів за умови економічної збитковості за умови отримання відповідної компенсації. Також АМКУ в обґрунтуванні посилається на Договір про організацію надання транспортних послуг з перевезень міським електричним транспортом від 02.01.2018 № У-У/2018/4 (договір нажаль не оприлюднено та сторони в ньому невідомі), в якому компенсація за транспортні послуги вирахувана як різниця між вартістю наданих за звітний період транспортних послуг та обсягом власних доходів перевізника.
Між тим, вже колишній директор КП “Одесміськелектротранс” Дмитро Жеман пішов на підвищення та тепер обіймає посаду директора департаменту житлово-комунального господарства. Тепер знов чекати на появу пільговиків-привидів та списання на них бюджетних коштів?
Українська система кримінальної юстиції функціонує у безпрецедентних умовах, коли існує необхідність забезпечити відповідальність за міжнародні…
Арцизька громада зробила крок на шляху реформування збору відходів. Тут офіційно запроваджується роздільний збір відходів…
19 липня, під кінець робочого тижня, в Державній системі онлайн аукціонів «Прозорро.Продажі» оприлюднено оголошення про…
Перший міжнародний Бессарабський економічний форум відбувся в місті Болград, на півдні Одеської області. Для проведення…
Нове законодавство у сфері управління відходами потребує рішучих кроків від громад, які отримали і нові…
Болград в складних умовах воєнного стану й обмеженого бюджетного фінансування зберігає свою культурну спадщину. Як…