Протипожежна безпека у закладах освіти: проблема територіальних громад чи держави?

Питання забезпечення протипожежної безпеки у закладах освіти не втрачає своєї актуальності протягом останніх років. Зношеність обладнання, відсутність або несправність автоматичних систем протипожежного захисту, потреба в заміні або ремонті системи електропостачання та дообладнані первинними засобами пожежогасіння не перший рік характерно закладам освіти.

Причиною такої ситуації є відсутність цільових коштів за загальним фондом та недостатність коштів місцевих бюджетів на проведення відповідних робіт та заходів.

За даними Державної служби надзвичайних ситуацій України, було проведено позапланові перевірки стану техногенної та пожежної безпеки у 29 тис. 175 закладів освіти: дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти тощо. За їх результатами, лише в минулому році до адміністративного суду було подано 2 тис. 449 позовних заяв на призупинення експлуатації об’єктів, діяльність яких створює загрозу життю та здоров’ю людей.

Зрозуміло, що питання забезпечення пожежної безпеки суб’єкта господарювання покладається на керівників таких суб’єктів господарювання (частина третя статті 55 Кодексу цивільного захисту України). Однак, чи в змозі засновники цих закладів в повній мірі забезпечити протипожежну безпеку відповідно до встановлених вимог?

У жовтні 2020 року Всеукраїнська Асоціація ОТГ у співпраці з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» проаналізували інформацію від 239 територіальних громад щодо стану забезпечення протипожежної безпеки у закладах освіти України. Виявилося, що понад 71% закладів освіти не відповідають встановленим вимогам протипожежної безпеки та знаходяться під загрозою закриття або призупинення діяльності.

Орієнтовна сума коштів, яка необхідна громадам для забезпечення закладів освіти відповідно до протипожежних вимог – 5,64 млрд грн (загальна розрахункова сума, надана 239 ТГ, які взяли участь в опитуванні).

Вирішити проблеми з протипожежної та техногенної безпеки в закладах освіти виключно силами засновників цих закладів майже неможливо!

У більшості громад власні надходження не дозволяють покрити такі видатки, а коштів ПДФО (у розмірі 60%) також недостатньо. Ситуація ускладнюється й зниженням надходжень до місцевих бюджетів через економічний стан, спричинений пандемією.

Безумовно, ці розрахунки є орієнтовними, однак, чітко показують тенденцію та масштаб проблеми, яка характерна для значної кількості громад та потребує підтримки на державному рівні!

Вирішити питання забезпечення протипожежної безпеки у закладах освіти можливо у випадку підтримки територіальних громад з боку держави шляхом затвердження відповідної державної цільової програми або виділення окремої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Однак, пунктом 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 за № 710 «Про ефективне використання державних коштів», передбачено припинення підготовки проєктів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету.

Державний бюджет України на 2021 рік не передбачає таких коштів попри численні звернення Всеукраїнської Асоціації ОТГ до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністерства освіти і науки України, Державної служби надзвичайних ситуацій, Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з проханням сприяти вирішенню порушеного питання на державному рівні шляхом передбачення окремої субвенції (або затвердження відповідної державної цільової програми) на забезпечення протипожежної безпеки в закладах освіти.

Відсутність підтримки громад з боку держави у вирішенні порушеного питання може призвести до критичної ситуації в освіті через масове призупинення діяльності закладів освіти або продовження експлуатації об’єктів, діяльність яких створює загрозу життю та здоров’ю людей і, відповідно, ризику виникнення нових трагічних випадків.

Джерело DECIDE