Пам’ятки культури Болградщини руйнує час та неефективне господарювання. Для вирішення цих проблем місцева влада залучає міжнародну допомогу, провела приватизаційний аукціон, разом з активістами підтримали театри, створили музей етнічного побуту тощо. Наразі найбільш актуальною є реставрація «Будинку Малевінського», звершити яку не дали пандемія та повномасштабне вторгнення

Що і як потрібно зробити, щоб завершити відновлення цієї та інших пам’яток? Як гранти та міжнародна технічна допомога впливають на розвиток Болградської громади? «Громадське слідство» шукало відповіді на ці питання, спілкуючись з мером Болграда Сергієм Димитрієвим та місцевими експертами.

Столиця болгар з імперським корінням

Мальовничий Болград на півдні Одеської області умовно вважається «столицею українських болгар». В ході реформи децентралізації навколо міста точилися баталії, що вийшли аж на міжнародний рівень. Долучились політичні інституції Болгарії, які наполягали на збереженні статусності для болгарського міста і це ледь не призвело до напруги між нашими країнами. Наразі місто зберегло статус районного центру, а також стало центром Болградської міської громади, до якої увійшли ще 6 сіл.

Болградський міський парк. Джерело фото: Інтернет-сайт Ізмаїл.City

За півроку до початку війни, в серпні 2021 року Болград відсвяткував свій 200-літній ювілей. Для України це місто – одне з тих населених пунктів, що впевнено можна назвати “імперською спадщиною”, адже воно було утворено в ході колонізації російською імперією колишніх земель іншої імперії – Османської.

Болград заснований в 1821 році за ініціативи генерал-лейтенанта Івана Інзова, який за три роки до того був призначений на посаду головного піклувальника й голови Піклувального комітету про іноземних колоністів Південного краю російської імперії. Переймаючись проблемами болгар та гагаузів, що бігли від турецької влади в Бессарабію, Інзов сприяв зрівнянню прав задунайських біженців та німецьких колоністів, які вже почали заселяти буджацькі степи. Зокрема, нові колоністи отримали звільнення від податків на 10 років, вічне звільнення від військової та цивільних повинностей. А головне, отримували землю – 50-60 десятин.

Таким чином, були створені економічні передумови для масового переселення тих, хто зазнавав утисків в Османській імперії. А Інзов до цих пір вважається основним покровителем болгар Бессарабії, який не тільки побудував столицю “нової Болгарії”, але й створив культурно-освітню інфраструктуру для збереження національної ідентичності болгар.

Наразі, історія Болградської громади обліковується з моменту заснування міста, а територія, яку освоювали в 19-му сторіччі нові колоністи, в багатьох джерелах вважається “диким полем”, хоча це не так. На території Болградщини та інших районів півдня Одеської області розташоване земляне укріплення “Траянів вал”, що створювалося в період з II століття до нашої ери по VII століття нашої ери, зокрема, в період панування Римської імперії. В 2008 році об’єкт включено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, але сприймається місцевими скоріш як туристична локація, а не частина давньої історії краю – давнішої , чим історія російської імперії.

Збереження культурної спадщини в Болграді – це, перш за все, вірність традиціям

В 2001 році, постановою Кабміну №878, Болград був включений до Списку історичних населених місць України, а в 2018 році отримав затверджений Мінкультом історико-архітектурний план з 28 об’єктами культурної спадщини, що перебувають на державному обліку.

На той момент в найбільш занедбаному стані перебувала пам’ятка архітектури “літній павільйон”, більш відома як “Будинок Малевінського”. Військовий інженер Сергій Малевінський керував розробкою генерального плану Болграду, а після смерті Інзова став градоначальником й одночасно головним архітектором міста. В 2008 році пам’ятка постраждала внаслідок 2-х пожеж: було зруйновано покрівлю й частину стін.

Ось як виглядала пам’ятка до руйнації:

А це вигляд руїн “Будинку Малевінського”:

Враховуючи, що парк, де розташовано будинок, є також об’єктом культурної спадщини, відновлення пам’ятки, пов’язаної з “отцями-засновниками”, стало одним з першочергових завдань для болградців, які бережуть свою ідентичність й традиції. Тим більш, що коли почався проєкт, наближалось 200-річчя від дня заснування Болграду.


Подібне ставлення до культурної спадщини, є характерним і для інших нащадків задунайських переселенців. Ось що розповідає Ганна Старжевська, керівниця громадської організації “Спадщина Бессарабії” про те, як розпочинала збереження традицій в сусідній Кубейській громаді і що слугувало мотивацією.

Ганна Старжевська. Авторське фото

З 2016 року на сторінках соцмереж та в медіа проводили популяризацію аутентичної бессарабської культури, а з часом вирішили масштабувати заходи. У 2018 році за участю місцевих активістів в селі Кубей Болградського району створено будинок-музей традиційного етнічного побуту «Стара къща», куди усім селом збирали експонати традиційного побуту та ремесел. Для популяризації традиційної культури почали проводити етнічні регіональні фестивалі, наукові експедиції, культурні тури з метою ознайомлення з традиціями та звичаями місцевих жителів.

Згодом з’явилась потреба заснувати громадську організацію, яка б зібрала в себе офіційні напрями діяльності та допомагала у відродженні самобутньої бессарабської культури, виступаючи партнером проведенні заходів  в партнерстві з іншими громадськими організаціями.

Моєю мотивацією стало бажання вплинути на вирішення соціальних й демографічних проблем, що існують на півдні Одеської області. Занепад сільських населених пунктів через відсутність робочих місць у підсумку призводить до вмирання традицій, старовинних ремесел та етнічної культури болгар, гагаузів й інших національних меншин, які мешкають на території Української Бессарабії.

Через нестачу цікавого дозвілля в селах діти й молодь шукають його в гаджетах та інтернеті. Додайте до цього проблематичність знайти роботу та самореалізуватись. Все це призводить до зниження мотивації молоді повертатися у село після закінчення навчання в містах.

Тому, наприклад, створення музею етнічної культури національних меншин та розбудова майстерні народних ремесел закладає основу для розвитку туристичної інфраструктури та підприємництва в районі, збереження та популяризації традиційної етнічної культури та спадщини поколінь.

Гранти приходять на допомогу спадщині

Оскільки реставрація пам’ятки архітектури “Будинок Малевінського” потребувала значного бюджетного фінансування, для пошуку коштів Болград прийняв участь в конкурсі проєктів в рамках ЄІС Спільної операційної програми «Басейн Чорного моря 2014-2020», Об’єднав в проєкті BSB1010 “Розвиток та просування спільної спадщини” зусилля з муніципалітетами міст Генерал Тошево (Болгарія) й Мурфатлар (Румунія), Болградський муніципалітет зумів залучити з бюджету ЄС 378 тисяч євро.

Грантова угода була підписана в грудні 2019 року. В ній на реставрацію закладалось €140000. Усі інші кошти були спрямовані на заходи з промоції, вивчення та розвитку туристичного потенціалу і бізнесу Болграду, зокрема зняли короткометражний документальний фільм «Культурна, історична та природна спадщина Болградської територіальної громади. Джерело життя поколінь»:

Перший тендер на реставрацію “Будинку Малевінського” оголосили в жовтні 2020 року. Втім, початок робіт затягувався через позицію дозвільних органів, що опікуються культурною спадщиною. В ході брифінгу з реалізації проєкту, що відбувся в січні 2021 року,  болградський міський голова Сергій Димитрієв заявив:

«Ми вже двічі направляли документи на отримання дозволу на реконструкцію, і двічі у нас знаходили якісь недоробки – щоразу різні. Ми всі виправляємо, але якщо і втретє отримаємо відмову, змушені будемо звертатися до керівництва держави».

Реставраційні роботи були розпочаті в лютому 2021 року. Втім, закінчення робіт неодноразово переносилось. В грудні 2023 року Болградська міська рада звітувала за виконання проєкту і з’ясувалось, що реставрація “Будинку Малевінського” ще не завершена. Втім усі інші, заплановані у рамках проєкту, заходи українською стороною виконані. Хоча один із семінарів та бізнес-форум були проведені в Кагулі (Молдова) – у зв’язку з військовими діями в Україні .

Ось як це прокоментував мер Болграду Сергій Димитрієв:

Сергій Димитрієв. Джерело фото: Болградська міська рада

Претензій з боку партнерів не надходило. Розуміючи ситуацію, що склалася в Україні, вони неодноразово відгукувалися на наші прохання про продовження проєкту.
На жаль, виконати весь обсяг робіт у термін по Будинку Малевінського не вдалося, оскільки за період проєкту неодноразово відбувалося зростання цін на будівельні матеріали, паливо, заробітну плату, що двічі призводило до перерахунку проєктно-кошторисної документації. На останньому етапі проєкту через загальну мобілізацію відчувався дуже гострий дефіцит робочих рук, особливо, вузьких фахівців, що відповідно зменшувало обсяги виконуваних робіт і подовжувало строки їх виконання.
Реконструкція самого Будиночка Малевінського продовжується і згідно договору буде закінчена до 30 травня 2024 року.
Благоустрій території навколо об’єкта буде здійснено пізніше, після проведення відкритих торгів за рахунок бюджету Болградської міської ради.

Судячи зі стану реставрованого об’єкту на цей час, сподівання мера Болграда на завершення реставрації до кінця травня є обґрунтованими. Адже реконструкція в цілому закінчена й зараз тривають оздоблювальні роботи:

Ситуацію з реалізацію проєкту коментує Альона Ільченко, співробітниця Агенції регіонального розвитку Одеської області:

Альона Ільченко. Авторське фото

Наскільки мені відомо, донори з розумінням поставилися до того, що виконання проєкту в частині реконструкції Будинка Малевінського зіткнулося з певними труднощами. Сприятливе відношення з боку донорів обумовлено тим, що інші цілі та завдання даного проєкту було виконано вчасно. Як продукт-результат виконання проєкту Болградська громада отримала:

  • Стратегію сталого розвитку туризму в Болградській громаді
  • інформаційний фільм «Історична, культурна та природна спадщина Болградської громади»
  • туристичний путівник по Болградській громаді

Стосовно подальшого отримання Болградом грантової допомоги, пані Альона висловила припущення:

Усім відомо, що завжди є ризики виникнення труднощів в імплементації будь-якого проєкту. Важливий кінцевий результат, який підтвердить спроможність громади доводити до кінця намічене.

На мою думку, Болград достатньо добре зарекомендував себе, реалізувавши за декілька років сім крупних проєктів. Підтвердженням тому є наступний проєкт за транскордонною програмою «Чорноморський басейн», який зараз знаходиться на етапі підписання грантового контракту.


При обмеженому бюджетному фінансуванні, що характерно для поточного моменту в умовах воєнного стану, основним джерелом для захисту чи відновлення культурної спадщини стає або міжнародна технічна допомога, або приватні інвестиції. Як приклад, ситуація з старовинним особняком на вулиці Інзовській, що також є пам’яткою архітектури. Тут колись розташовувалась Станція юних натуралістів, а потім будівля прийшла в запустіння і була передана на баланс комунального підприємства “Міськводоканал”.

Двічі Болградська міська рада подавала проєкт на отримання гранту для створення центру національних культур і ремесел, але фінансування не отримала. Будівля пам’ятки почала руйнуватись, після чого її вирішили приватизувати. Міськрада декілька разів проводила аукціони, знижуючи ціну. І ось коли вартість особняку знизилась втричі – знайшовся покупець. Процедура продажу ще не завершена, але сподіваємось, що пам’ятка архітектури знайде власника, який відновить її красу.

Особняк на вулиці Інзовській. Джерело фото: Болградська міська рада

Втім, в Болграді є інші об’єкти культурної спадщини, які потребують захисту. Але не можуть його отримати через незрозумілий статус. Наприклад, пожежна каланча, яку спроектував й збудував відомий архітектор Олександр Бернардацці. Через неврегульованість питання з правом власності у місцевого підрозділу ДСНС, вежа залишилась без значка ЮНЕСКО – емблеми “Блакитний щит”

Пожежна каланча. Джерело фото: Болградська міська рада

І якщо каланча має більш-менш задовільний стан, то інший історичний будинок в центрі міста руйнується, оскільки про нього забув балансоутримувач – Білгород-Дністровська КЕЧ Міноборони. Тут колись була їдальня, згодом про будівлю забули і вона почала руйнуватись. Можливо, її необхідно передати в комунальну власність чи під приватизацію, щоб зберегти те, що лишилось.

Історична будівля на проспекті Соборному, 142, м. Болград. Джерело фото: Інтернет-видання “Махала”

Міжнародна технічна допомога дає поштовх для розвитку

Окрім збереження об’єктів матеріальної культурної спадщини, в Болграді піклуються й про нематеріальний напрямок.

Болградський міський голова Сергій Димитрієв: “Протягом 2020-2023 років, попри обмеження карантину й воєнного стану, міськрада реалізувала масштабний культурний проєкт «Розвиток та зміцнення культурних та духовних цінностей жителів міста Болград через творчість і мультинаціональну синергію». Завдяки фінансовій підтримці програми Міністерства закордонних справ Республіки Болгарія «Болгарська допомога для розвитку» було підтримано культурну традицію театрального мистецтва міста Болград, яка існує с середини ХІХ століття.

В рамках цього проєкту Болградська міська рада мала змогу суттєво підвищити технічне оснащення закладів культури (звукове, сценічне, офісне обладнання; одежа сцени, костюми для трьох творчих колективів, кабінет театральної студії «ОнгЪл»); просувати у інформаційному просторі заходи та події культурного характеру, організувати та провести два міжнародні театральні фестивалі в місті Болград).”

Як свідчить практика Болградської міської ради, залученню грантів сприятиме активна співпраця з партнерськими громадськими організаціями.

В 2024 році новостворена громадська організація «Театральна студія Онґл» за підтримки Сектору міжнародних зв’язків та інвестицій Болградської міської ради здійснила культурний проєкт «Ласкаво просимо до дому: Інтерактивна вистава з історії та культури етносів Болградської громади для інтеграції у місцеве середовище вимушено переміщених осіб із дітьми через культуру». Артисти-аматори у співпраці з комунальним закладом «Центр культури та дозвілля» створили виставу, щоб продемонструвати ВПО нематеріальну культурну спадщину міста вимушеним переселенцям. А завдяки підтримці «Culture Helps / Культура допомагає» та співфінансування від ЄС, в рамках гранту створено невелику технічну базу для подальшої роботи театральної студії в Болградській громаді.


Болград стає прикладом того, як залучення грантової допомоги починає суттєво впливати на розвиток громади і збереження культурної спадщини. Досвід, який потрібно поширювати на інші громади Одещини.

Автор Ірина Сагідуліна

Головне фото «Сучасне і минуле поряд в Болграді» з сайту проєкту Inclusive Travels in Ukraine

При підготовці матеріалу використовувались відомості аналітичної системи YouControl

Від Investigator